Загальні відомості

Малин — районний центр, місто обласного значення, історичний, економічний і культурний центр Житомирської області, розташований на річці Ірша, недалеко від автотраси Київ – Ковель – Варшава. Через місто проходить важлива залізнична магістраль «Південно-Західної залізниці».

Населення міста налічує близько 30 тисяч жителів, за національністю головним чином — українці, росіяни, поляки, євреї, білоруси, а також представники ще більше 20 національностей.

За однією з версій істориків, назва міста походить від імені древлянського князя Мала, про що є письмові свідчення, датовані 9-11 століттями. У центрі міста стоїть єдиний у Європі і світі пам'ятник відомому мандрівникові Миклусі-Маклаю. Він кілька разів приїжджав у Малин до своєї матері і брата, що поховані в Малині. Родина Миклух мала тут родовий маєток, але, на жаль, будинок, ушкоджений під час другої світової війни, не вцілів. Під час Великої Вітчизняної війни в місті діяла комсомольська підпільна організація, яку очолював Павло Андрійович Тараскін, а після його загибелі — Ніна Іванівна Сосніна. За героїчну боротьбу з фашистами їм посмертно присвоєні звання Героїв Радянського Союзу. Школа, у якій училася Ніна Сосніна, носить її ім'я, там діє історичний музей Героїв Малинського підпілля.

Усі будинки, що могли б стати визначними пам'ятками, були знищені при «батьку всіх народів».

Нині місто відоме фабрикою з виробництва банкнот, а також паперовою фабрикою, трудящі якої 15 червня 1923 року обрали В.І.Леніна своїм почесним робітником, про що свідчить пам'ятна табличка на стіні.

ВАТ «Малинська паперова фабрика» сьогодні є одним з найбільших підприємств целюлозно-паперової промисловості в Європі.

Також основу промислового потенціалу міста складають: Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод (МДЕЗ), який понад 40 років спеціалізується на виробництві нестандартизованого і спеціального технологічного устаткування, запчастин до конвеєрного устаткування, сталевого і чавунного лиття; державне підприємство «Малинський лісгосп»; Малинський каменедробильний завод; Малинська фабрика банкнотного паперу НБУ; ВАТ завод «Прожектор», що спеціалізується на випуску устаткування електрозв'язку; ПП «Клен» з випуску меблів; швейна фабрика, а також понад 200 малих підприємств.

У місті функціонують дві поліклініки, лікарня, станція швидкої допомоги, навчально-виховний комплекс «Школа-ліцей №1 імені Ніни Сосніної», п'ять загальноосвітніх шкіл, вечірня школа, 9 дитячих дошкільних закладів. Більше 1200 студентів навчається в Малинському лісотехнічному технікумі і понад 500 — у Малинському професійно-технічному училищі №36. У місті працюють станція юних техніків, центр дитячої творчості, дитяча спортивний школа, Будинок культури, Школа мистецтв, функціонують 3 бібліотеки.

З Києвом і Житомиром місто з'єднане залізничним і автомобільним сполученнямям. У столицю з інтервалом у 1 годину з центральної площі Малина курсують комфортабельні мікроавтобуси (близько години їзди), дорога електропоїздом із залізничної станції Малин до Києва займає близько двох годин. В обласний центр дорога займає більш 2 годин автобусами місцевого АТП, а залізницею — близько 3 годин з пересадкою у Коростені.